Війна - найстрашніше і жорстоке слово. Війна відбирає у людини майже все, що йому дорого, може відібрати й життя. Але вона не відбирає дух і волю у тих, хто бореться за свою Батьківщину.
05 травня 2017 року, напередодні Дня пам'яті та 72- ї річниці Великої перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, студенти 456 групи факультету іноземної філології відвідали людину, внесок якого є безцінним для кожного з миколаївців. Заговалов Григорій Тихонович захищав і визволяв наше рідне місто - місто Миколаїв.

Григорій Тихонович народився в нинішньому Ушацькому районі Вітебської області. Він закінчив педучилище і в 1938 році добровольцем пішов в армію. Після служби в армії Григорій Тихонович закінчив Горьківське артилерійське училище, служив в 17-й Горьківської мотострілецької двічі Червонопрапорної дивізії імені Верховної Ради.
Він пройшов кілька війн, отримав шість поранень, і з тих пір в його тілі залишилися грізною пам'яттю два осколка. Після війни Григорій Тихонович працював в Миколаївській школі військовим керівником. Але старі рани нагадували про себе. Не дивлячись на те, що він отримав статус інваліда війни, він 14 років пропрацював в миколаївській міліції старшим інспектором у справах неповнолітніх, а потім ще 20 років - в ремонтно-зварювальному цеху ЧСЗ.

Не старіють душею ветерани! Ми всі вдячні за Подвиг, здійснений ними! Земний їм уклін за те, що ціною своїх життів вони завоювали нам можливість жити!